- помазання
- -я, с., церк.Християнський релігійний обряд, при якому мастять миром навхрест під час хрещення дитини, коронування царя, перед смертю і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
помазання
Смотреть что такое "помазання" в других словарях:
помазання — Дія за знач. помазувати … Словник церковно-обрядової термінології
помазання — іменник середнього роду іст … Орфографічний словник української мови
Помазання хворих — Те саме, що Таїнство Єлеопомазання … Словник церковно-обрядової термінології
стручець для помазання — див. стручок … Словник церковно-обрядової термінології
Таїнство Єлеопомазання — і Єлеопомазання 1. Таїнство зцілення душі й тіла хворої людини; Таїнство Єлеосвячення; Таїнство Оливопомазання; Таїнство Соборування; Таїнство Маслособорування; … Словник церковно-обрядової термінології
мироносиця — і, ж., заст. За євангельським міфом – одна з жінок, яка принесла миро для помазання тіла Христа після зняття його з хреста. || Учасниця процесій під час церковних обрядів … Український тлумачний словник
помазанець — нця, ч., церк. Монарх, над яким здійснено обряд помазання на царювання … Український тлумачний словник
помазувати — I ую, уєш, недок., перех., розм. Мазати (у 1 знач.) потроху, злегка або час від часу. II ую, уєш, недок., пома/зати, а/жу, а/жеш, док., перех. і без додатка, церк. Здійснювати обряд помазання … Український тлумачний словник
соборування — я, с., церк. Обряд помазання єлеєм тіла тяжкохворого чи вмираючого … Український тлумачний словник
єлей — Освячена ароматна олія, яку використовують під час певних священнодій для помазання людей та церковних предметів; розм. олива … Словник церковно-обрядової термінології
